"Пізнай свій край, себе, свій Рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш шлях у життя" (Г.Сковорода)

В кожному селі чи місті є свої видатні особистості, якими варто пишатися. Є такі і у Великій Тур’ї. Наша бібліотека підготувала проект "Життя стривожений акорд: видатні люди – вихідці із нашого села". Запрошуємо вас до знайомства.

Ярич Василь Якимович – скульптор, заслужений діяч мистецтв України.

Народився 29 вересня 1951 року в сім'ї сільського шевця. Був 10 дитиною в родині. Закінчив місцеву восьмирічну школу, відтак навчався у Тростянецькій середній школі.

1979 році отримав диплом про закінчення Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва.

1991 року відбулася перша персональна виставка робіт у Львові, яка отримала щирі відгуки серед митців Львова.

1992 року виставлявся у Києві, а також в Німеччині, Франції, Польщі, Харкові, Криму, Олеську тощо.

Справжнім тріумфом у творчості молодого митця була робота над спорудженням пам'ятника до 125-річчя "Просвіти" у Львові.

Неодноразово відзначався нагородами та преміями: премія ім.Тарасевичів всеукраїнського журналу "Образотворче мистецтво" за кращі скульптурні роботи, диплом і друга премія всеукраїнського тріенале скульптури в Києві.

Член Національної спілки художників (1987), Клубу українських митців (КУМ), всеукраїнської асоціації митців "Хутір".

Живе і працює у Львові.

Ярич Іван Якимович - український письменник-гуморист, журналіст. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Народився 27 серпня 1943 року у багатодітній сім'ї сільського шевця. Навчався у місцевій семирічній школі (1949 - 1956).

1959 - 1960 рр. навчався у Свердловському будівельному училищі, де здобув фах муляра і там же працював.

1963 - 1966 рр. - служба в армії.

1967 - поступив у Львівський державний університет ім.І.Франка на факультет журналістики, закінчив у 1973 році.

1969 р. працював у Долинський районній газеті "Червона Долина" заступником головного редактора.

1988 до серпня 1990 р. - головний редактор Коломийської міськрайонної газети "Червоний прапор".

1990 р.- головний редактор Долинської районної газети "Свіча".

Публікувався в газетах, альманахах, журналах України, канадському українському журналі "Всесміх". За його гуморесками знімалися телесюжети, які демонструвалися по українському телебаченню.

Довганич Михайло -  хормейстер, педагог, композитор.

Народився 1944 року. Закінчив місцеву семирічну школу. Навчався у Чернівецькому музичному училищі. Випускник Київської державної консерваторії ім.М.І.Чайковського, хормейстер за фахом, здобув професійну освіту у відомого хорового диригента Павла Муравського і талановитого педагога Володимира Чуба. Керував навчальними хорами Рівненського музичного училища, педагогічного інституту, інституту культури.

Протягом семи років брав участь у підготовці хорових програм до фестивалів музичного мистецтва "Київська весна", "Золота осінь", "Білі ночі".

Створив оригінальні хорові композиції на тексти Т.Шевченка, І.Франка, О.Олеся, Л.Українки та інших поетів.

Автор збірників хорових творів "Грай, моя пісне. Хорові твори на вірші Лесі Українки".

На даний час проживає у Ужгороді.

Кухта Іван Петрович - український дипломат.

Народився 15 липня 1958 року.

1987 році закінчив Київський державний університет ім.Т. Г.Шевченка (викладач філософії) та у 2001 - Дипломатичну академію при МЗС України (магістр зовнішньої політики та дипломатії). Володіє іноземними мовами: російською та німецькою.

1994 по 1999 - консул Генерального консульства України в Тюмені.

1999 по 2001 - слухач Дипломатичної академії при МЗС України.

2001 по 2003 - третій секретар, перший секретар, радник заступник начальника Консульського управління - начальник відділу міграційно-візової політики та євроінтеграції Департаменту консульської служби МЗС України.

2003 по 2007 - радник з консульських питань Посольства України в Російський Федерації.

2007 по 2010 - заступник директора Департаменту персоналу МЗС України.

2010 по 2016 - Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Вірменії.

Має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу.

Біланчин Ярослав Михайлович - кандидат географічних наук, доцент.

Народився 1 січня 1939 року.

1962 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка за спеціальністю "Фізична географія".

1969 році працював на геолого-географічному факультеті Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

У 1985 році – заступник декана.

У 1995 році очолював кафедру грунтознавства та географії ґрунтів.

Протягом майже 50 років викладав ряд навчальних дисциплін нормативного і вибіркового циклів - "Грунтознавство","Методика дослідження і картографування ґрунтів","Ґрунти і земельні ресурси світу і України", «Основи меліорації ґрунтів і земель", "Ґрунтовно - екологічний моніторинг", "Методика викладання фахових дисциплін у вищій школі" та інші.

Автор більше 230 наукових публікацій, у тому числі 6 колективних монографій.

Помер 15 березня 2020 року.

Крайник Любомир Васильович - український науковець, інженер-механік, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автомобілебудування, Інституту інженерної механіки та транспорту Національного університету "Львівська політехніка", голова правління ВАТ "Український інститут автобусо-тролейбусобудування"

Народився 1 вересня 1952 року. Закінчив Великотур’янську восьмирічну та Тростянецьку середню школи.

1974 році із відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут, механіко-машинобудівний факультет, спеціальність - "Автомобілі і трактори".

1978 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю "Автомобілі і трактори" в Московському автомобільно-дорожньому інституті.

1985 - 1986 рр. працював за обміном гаст-доцент секції автомобільної техніки Вищої інженерної школи м. Цвікау.

В 1990-91 р. р. як головний конструктор Всесоюзного конструкторсько-експериментального інституту автобусо-тролейбусобудування (тепер ВАТ «Укравтобуспром») відряджений до ФРН для співпраці з Mercedes-Benz (автобусне виробництво на ГолАЗ, РФЗ, Voіth, Webasto).

1991-1992 рр. він обіймає посаду виконавчого директора асоціації "Галавто", з 1993 р. - директор, а з 1996 р. - голова правління ВАТ "Укравтобуспром", головної наукової організації галузі Міністерства промислової політики України.

1994 році захистив докторську дисертацію.

1997 - 2002 рр. він є членом комітету з присудження Державної премії України в галузі науки і техніки.

1998 - 2002 рр. - депутатом, членом президії Львівської обласної ради.

2004 році - працює заступником голови Львівського облвиконкому.

2006 році його обирають головою правління ВАТ "Укравтобуспром"

Автор трьох монографій, понад 170 наукових публікацій, близько 40 патентів та авторських свідоцтв.

На даний час Голова правління АТ "Український інститут автомобіле-тролейбусу будування", Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри автомобілебудування.

Бібик Дарія Андріївна народилася у 1959 року. Середню школу закінчила в Долині через те, що в селі можна було здобути лише 8-річну освіту. Вищу освіту здобувала в Кишинівському державному університеті, за спеціальністю філолог - викладач російської мови. Після закінчення університету працювала вчителем російської мови. З 1997 по 2010 роки працювала в галузі освіти, з них більше десяти років – на керівних посадах. Займається громадською, літературною і краєзнавчою діяльністю. Очолює громадську організацію "Долина Бойківська". Досліджує історію рідного краю. За останні 2 роки видала дві книги : "Візьму твій меч" - про діяльність нашого знаменитого земляка Володимира Горбового і книгу "Від Руси до України. Історія Великої Тур'ї".